Працюючи психологом в Науково-навчальному експертному Центрі «БОРОДЯНКА» більше року, хочу поділитися своїм досвідом роботи, особливостями та спостереженнями відносно психологічної роботи з ветеранами російсько-української війни, їх дружинами та дітьми.
Війна в Україні спричиняє значне психоемоційне напруження в суспільстві. Тому родини військовослужбовців, ветеранів-війни несуть посилене емоційне навантаження. Повернення військовослужбовців із зони бойових дій — це складний особистісний, соціальний і психологічний процес. Ветерани стикаються з кардинальною зміною реальності: від умов небезпеки та високої мобілізації до звичайного цивільного життя, яке часто здається надто повільним, хаотичним або таким, що не відповідає їхньому новому досвіду. Завдання психолога — не просто «допомогти адаптуватися», а створити безпечний простір, де людина може переосмислити власний досвід, прийняти себе в нових умовах і відновити відчуття контролю над життям. Тому дуже важлива побудова довіри в психологічній роботі з ветеранами. Ветерани часто приходять зі скепсисом або переконанням, що «ніхто не зрозуміє».
Тому важливо:
- проявляти щирість і послідовність;
- визнавати їхню автономію та силу;
- уникати зверхності.
Щоб сформувати довіру, я використовувала таку комплексну підтримку, як соціально-психологічний супровід. Коли разом з ветераном я відвідувала лікарів, ТЦК, супроводжувала на реабілітації, допомагала в оформленні документів тощо. Соціально – психологічний супровід допомагав ветерану долати бюрократичні труднощі, нерозуміння суспільства, адаптуватися до нового життя. В своїй психологічній роботі з ветеранами, я використовую такі види психологічної допомоги: індивідуальне психологічне консультування (за 2015 рік було проведено 49), а також сімейне консультування (за 2025 рів –12); індивідуальні корекційні заняття ( за 2025 рік було проведено 40) та сімейні корекційні заняття (за 2025 рік було проведено 10) з елементами арт-терапії та ізотерапії (малювання, аплікація, глина, кінетичний пісок, пластилінографія тощо). Також були проведені групові практичні заняття з елементами арт-терапії (пластилінографія) з ветеранами (за 2025 рік – 4 заняття, 50 ветеранів).
Важливо відмітити, що особливу увагу потребують діти в родинах ветеранів війни, тому що можуть стикатися з особливими психологічними труднощами, пов’язаними з досвідом служби їхніх батьків, змінами у сім’ї та емоційним станом батька та матері. Тому в своїй роботі я прагнула щоб і вони не залишались поза увагою, маючи свої психологічні проблеми. А саме, постійний стрес, втрата відчуття безпеки, сум за батьком, наявність страхів, іноді агресія та злість, емоційна невизначеність та поглиблена тривога. Протягом року мною були проведені для дітей корекційні заняття з елементами арт-терапії та ізотерапії. Це ліплення із глини, малювання, аплікація та пластилінографія (за 2025 рік було проведено 152 заняття) та сімейні форми психологічної роботи (було проведено за 2025 рік –15).
Аналізуючи статистичні данні видів психологічних послуг за 2025 рік, ми бачимо, що більше зверталось за психологічною допомогою дружини та діти ветеранів. Причинами стає подвійне навантаження, які відчувають члени родини. Дружина нерідко стає:
- емоційним стабілізатором у сім’ї,
- посередником між чоловіком і соціумом,
- основною відповідальною за дітей,
- людиною, яка намагається “витягнути” і себе, і коханого.
Це призводить до виснаження, емоційного вигорання, сумнівів щодо майбутнього, а інколи і до вторинної травматизації (коли симптоми ветерана впливають на близьких). Тому дружини швидше відчувають критичну точку і шукають ресурс.
Тому психологічна робота з ветераном розглядається мною як комплексна психологічна робота зі всією сім’єю, щоб уся родина мала змогу оновити своє ментальне здоров’я, зцілити стосунки, покалічені війною. Мета цих зустрічей: стабілізувати психоемоційний стан, знизити тривогу та страх, відновити стосунки в родині, вдихнути нові ідеї, цілі та сенси. Дати зрозуміти, що вони потрібні, прийняті та висловити щиру подяку кожному!
Четверікова Олена Володимирівна
Автор статті
